Як ми вже розказували раніше, перший виїзд Назарівни за кордон припав якраз на її 5 місяців. Ми вибрали неважкий і недалекий маршрут, щоб випробувати, як це – перетинати кордон з малюком.

Як мабуть багато з вас знають/чули, перетин кордону з дитиною до 2 років має відбуватись за спрощеною процедурою. Тобто машини, в яких є дітки такого віку, мали б пропускатись без вистоювання в загальній довгій черзі до в’їзду на пункт перетину, тобто до шлагбауму . Насправді, як всі не шукали, такого в законі ніде офіційно не прописано. Якщо хтось знайде – дайте посилання 🙂 Тут, як завжди в таких ситуаціях, працює людський фактор. Якщо прикордонник/митник адекватний і в доброму гуморі, то вас пропустять. Просто потрібно підійти до них і пояснити ситуацію, а вони вже скерують, куди вам під’їхати і як це зробити.

Наразі усі наші перетини, а їх було 8 (по 4 перетини туди і назад) були, на щастя, дуже успішними, і нам завжди йшли на зустріч. Але був один момент коли ми попросили сприяння у перетині начальника зміни, і це також є прийнятним, якщо наприклад вас не хоче пропускати митник/прикордонник. Просто просіть покликати начальника зміни і поясніть йому свою ситуацію.

Цікавий теж факт, що зазвичай ми їздимо “зеленою” смугою – це смуга руху на кордоні, коли ви не везете нічого, що потрібно декларувати (товари більше норми, гроші  і т.д.). І в ній завжди страшенні черги. А от червона смуга не така заповнена і тому нас нею часто пускали. Час перериту скорочувався до півтора години в середньому, що в загальному, повірте, не так вже й погано. Але питання вибору “червоної” чи “зеленої” смуги може відрізнятися в залежності від ситуації на конкретному пункті перетину кордону.

Тим не менше, на кордоні проходить багато часу, а рух практично відсутній – і це нагода дати малюку відпочити від автокрісла чи люльки.

Документи необхідні при перетині кордону:

1. Закордонний паспорт з візою. Якщо паспорт біометричний – може бути без візи.
2. Запрошення, якщо у вас тип візи робота/культура і т.д. Знову ж таки, якщо у вас біометричний паспорт і мета поїздки – туризм, то запрошення непотрібне, проте будьте готовими надати підтвердження броні місця проживання.
3. Нотаріальне доручення, що дозволяє перетинати кордон дитині з одним з батьків. Навіть, якщо ви подорожуєте усі разом, воно обов’язково має бути з вами.
4. Страховий поліс.
5. Якщо ви подорожуєте на авто – техпаспорт, якщо ви не є власником авто, то довіреність з правом виїзду за кордон.
6. “Зелена карта” – якщо знову ж таки ви подорожуєте на авто.

Щодо страхового полісу, то є одне уточнення – для дитини віком до одного року він коштує значно дорожче, ніж для дорослого, а деякі страхові компанії просто відмовляються виписувати для немовлят поліс. Для дітей від року до трьох виготовити поліс простіше, та все одно дорожче за звичайний відсотків на 30. Нам довелося побігати, щоб знайти за адекватну ціну страхівку для Назарівни. Тому подбайте про неї заздалегідь.

Також ми брали з собою свідоцтво про народження і медичну картку дитини, але вони не пригодилися.

Плануючи виїзд, дуже радимо читати новини про стан завантаженості пунктів перетину кордону на ресурсах Державної прикордонної служби. Наприклад, можна подивитися на онлайн-камерах ситуацію на більшості пунктів перетину, а для західної України можна слідкувати за дописами на сторінці Західного управління ДПСУ у Facebook і вибирати найменш завантажений пункт перетину. А вже на місці комунікувати з прикордонниками та митниками.

Порядок дій при перетині кордону

Багато хто, опинившись вперше на кордоні, розгублюється. Крім того, часто митники і прикордонники, звиклі до одних і тих самих облич щодня (це ми про “човникарів”), вважають що всі навколо знають що і як тут відбувається і першими не надто спішать допомагати порадами. Тому ось вам шпаргалка, щоб ви не почувалися не в своїй тарілці.

Черга до КПП

Під’їжджаючи до КПП, ви зазвичай вже здалека помітите чергу. Якщо ні – вам дуже пощастило 🙂

Зазвичай, є декілька черг. Окремо стоять вантажівки (фури), окремо автобуси, окремо черга на “зелену” смугу і окремо на “червону”. Ви можете ставати в “зелену” смугу, якщо не маєте нічого до декларування – а зазвичай ви не маєте 🙂 Декларувати потрібно готівку в еквіваленті понад 15 000 євро, підакцизні товари в кількості більшій за дозволену і ще певний перелік речей. Особисто нам ще не доводилося нічого декларувати жодного разу. В “червону” смугу, відповідно,  їдуть ті, хто має що декларувати, а також вантажні буси. Це важливий момент – якщо у вас в техпаспорті є слово “вантажний”, або “вантажо-пасажирський”, вам потрібно буде стояти в “червоній” смузі – такі правила.

На під’їздах до КПП рідко є вказівники, які пояснюють де яка черга – радимо просто вийти з авто і поговорити з прикордонником або з водіями в черзі.

На деякий пунктах перетину запровадили експеримент – відділили в окрему чергу тих водіїв з “зеленої” смуги, які мають авто на українській реєстрації. Таким чином ви швидше заїдете на територію пункту пропуску, оскільки на кордоні чимало авто на польській реєстрації – переважно місцевих мешканців, які купили його і перетинають кордон кожні 5 днів, щоб не розмитнювати.

Українська частина КПП

Черга позаду, і от ви перед шлагбаумом! Але не спішіть заїжджати всередину!

Спершу до вас повинен підійти прикордонник. Він видасть вам талон, на якому буде написана марка і номера вашого авто, а також кількість людей в салоні. Також він може попросити вас пред’явити паспорти, але лише для того, щоб переконатися в їх наявності. Після цього – заїжджайте.

Часто після шлагбауму черга є теж, і рухається з такою ж швидкістю, як і до нього. Проте тут вже смуги руху промарковані – є таблички на в’їзді, де написано, яка смуга “зелена”, а яка “червона”. Змінювати їх самовільно не можна – можуть оштрафувати або вернути в кінець черги – невідомо що гірше 🙂

Коли ви під’їдете ближче до “дашка”, до вас підійде прикордонник. Водій повинен пред’явити йому техпаспорт і талон, отриманий на в’їзді. На прохання прикордонника – відкрити багажник, показати вміст сумок, відповісти на його питання про ціль поїздки і пункт призначення. Якщо все добре (а зазвичай так і є) – то прикордонник поставить на талоні позначку про проходження огляду.

Коли ви вже будете під самим дашком – час паспортного контролю. Його слід проходити у будці, яка ближче до вас. Інколи працівники пункту пропуску самі приходять до вас і забирають документи, але зазвичай треба ходити самому. До паспортного контролю кожен йде самостійно, але всі пасажири одного авто одночасно. Водій додатково бере з собою техпаспорт і талон, отриманий при в’їзді. Якщо в авто маленька дитина, водій підходить до віконечка і просить підійти працівника до авто.

Після цього час митного контролю – дальня від вас будка. До нього підходить лише водій – з паспортом, техпаспортом і талоном. Без пройденого паспортного контролю і позначки від прикордонника про огляд авто, митний контроль вам пройти не дадуть.

Пункт перетину кордону “Краковець – Корчова”. Під дашком видно дві будки – паспортний і митний контроль. Фото з Wikipedia

Тепер прямуєте до польської частини КПП, перед в’їздом до якого не забудьте віддати українському прикордоннику талон.

Польська частина КПП

Тут все простіше і автоматизованіше. Перед в’їздом на польську частину у вас буде шлагбаум. Над ним – екран, на якому писатиме, хто може їхати цим рядом. Перед в’їздом ваше авто сфотографує камера, талонів жодних брати не потрібно 🙂 В поляків теж є “зелена” смуга – екран загоряється зеленим, на ньому пише “Nothing to declare – nic do oclenia”. Також поляки ділять смуги за паспортом людей в авто – EU і non-EU. Проте всім на КПП керує прикордонник – в нього є жезл, і якщо він вам показав їхати в цей ряд – виконуйте. Ви можете зупинитися і перепитати чи пояснити, але не виконувати не має права – за це штраф.

Під’їхавши до “дашка” ви спершу теж проходите паспортний контроль. Але тут до вас обов’язково підійдуть самі, візьмуть паспорти, деколи медичну страхівку, спитають про ціль візиту, про те куди їдете, попросять відкрити багажник і навіть сумки і ще багато чого іншого. Водія попросять показати “зелену карту” на автомобіль і віддати техпаспорт.

Пам’ятайте, що до Євросоюзу заборонено ввозити м’ясні і молочні продукти не в вакуумній упаковці і не для власного використання – їх можуть у вас конфіскувати і викинути. Крім того, на одного пасажира можна перевозити не більше двох пачок цигарок, 1 літра міцного алкоголю, двох літрів вина і 4 літрів пива. За перевищення може бути штраф, конфіскація і навіть заборона в’їзду.

Якщо при виготовленні візи ви здавали відбитки пальців або у вас біометричний паспорт, то після паспортного контролю вас по одному викличуть до будки здати відбитки пальців. Не здають відбитки діти до 12 років.

Після цього ви проходите митний огляд. Документи вам не повертають між цим, на відміну від української сторони. До митного огляду підходить лише водій. Вас знову запитають куди ви їдете, спитають на чому їздить ваше авто – бензин чи дизель, і скільки у вас його в баку. Це наслідок боротьби з людьми, які колись ганяли в баках паливо на перепродаж в Польщу.

Після цього вам віддадуть документи, і дочекавшись зеленого світла і піднятого шлагбауму, можна їхати.

Вітаємо – ви в Євросоюзі! 🙂

Об’єднані пункти пропуску

На деяких пунктах пропуску, які побудовані пізніше (“Угринів – Долгобичів”,  “Грушів – Будомєж” та “Смільниця – Кросценко”), немає поділу на українську і польську сторони. Ви стоїте лише в одній черзі до шлагбауму, а далі під “дашком” вас чекають і  українські, і польські митники і прикордонники. Порядок дій при цьому не змінюється, але є зручність в тому, що нема проміжних черг між двома перевірками. Детальніше про всі пункти перетину, організацію руху на них, як до них добратися і який краще вибрати, ми описали тут.

Об’єднаний пункт перетину кордону “Грушів – Будомєж”. Фото з сайту “Львівський портал”

Ще декілька порад

Якщо вам раптом захотілося в туалет в черзі, то на українській стороні ситуація з цим досить погана. Якщо ви ще стоїте до шлагбауму (не заїхали на КПП), то вам доведеться йти на найближчу заправку або в поле. Переносних туалетів (які українці ніжно називають “тої-тої” 🙂 ) перед кордоном майже не зустрінеш. Всередині КПП можна спитати у прикордонника, проте навіть тут бувають проблеми – можуть сказати, що не працює або ще щось. Але деколи проводять. На польській стороні – туалет є завжди. На деяких він платний (2 злотих), на деяких є безкоштовні, але вони розташовані вже після будки митного огляду, тобто там можна зупинитися вже перед виїздом з КПП після проходження всіх формальностей. Пам’ятайте, що для того, щоб піти в туалет, вам потрібно спитати дозвіл прикордонника, який регулює рух, і залишити йому паспорт. Повертаючись з туалету, заберете його.

Також, якщо ви забули купити “зелену карту”, деколи її можна придбати перед в’їздом на КПП з українського боку, а деколи навіть на польській стороні. Також перед КПП переважно можна купити медичне страхування. Детальніше про це ми опишемо трішки згодом, а поки що можете ще раз переглянути список пунктів перетину кордону з описом їх інфраструктури тут.

Дорогою назад у вас буде зворотня послідовність дій. Тільки цього разу на польській стороні огляд буде значно слабшим, страхування і зелену карту вже ніхто не питатиме. А чергу перед шлагбаумом з польської сторони регулює патруль на автомобілі, в якого можна спитати – в яку чергу ставати, і, якщо з вами маленька дитина, попроситися без черги. В майбутньому ми опишемо ще що таке Tax Free і як повернути частину вартості покупок з поїздки, а поки що скажемо лише що для таких людей є з польської сторони окрема черга і вона переважно найдовша 🙁

Ось загалом і всі основні поради. Сподіваємось, що вони дозволять вам спокійно і впевнено перетнути кордон і прямувати далі – до цілі своєї мандрівки, за новими пригодами і враженнями!

Гарних вам поїздок і коротких черг на кордоні!

Comments

comments