Якщо ви зібралися зі Львова в поїздку закордон і хочете недалеко – то Польща буде, мабуть найкращим варіантом. Ну, як мінімум, найближчим. І якщо ви їдете на авто, то вам треба буде перетинати кордон на одному з восьми пунктів пропуску, які діють між нашими країнами. А про черги на них в нас не говорив хіба лінивий. Який з них вибрати, як до них добратися та як організований на них рух – далі.
Пункти пропуску завжди називаються за іменем двох населених пунктів – найближчих на цій трасі з обох боків кордону. Першим ми писатимемо українську назву.
1. Краковець – Корчова
Найближчий до Львова пункт перетину (75 км). Виїзд з міста – по вул. Шевченка, через Рясне (ну або з об’їздної дороги) в напрямку на Новояворівськ. Дорога в хорошому стані, була відремонтована до Євро-2012. Промаркована, є інформаційні вказівники, заблукати важко 🙂 Вже майже перед самим пунктом пропуску дорога стає ширшою – по дві смуги в кожному напрямку.
Інфраструктура перед пунктом пропуску хороша – є АЗС, точки продажу зеленої карти і медичної страхівки, обмін валют.
Пункт перетину кордону “Краковець – Корчова”. Фото з Wikipedia
На польській стороні менш ніж за кілометр починається автобан А4, яким можна швидко доїхати до Жешова, Кракова, Вроцлава. Зараз платні відрізки дороги починаються за Краковом, тому добратися до цього міста можна поки не витрачаючи кошти на оплату доріг. Проте вже наступного року це має змінитися.
Зручна транспортна розв’язка є причиною колосальних черг на цьому КПП. Крім того, навіть якщо черга перед шлагбаумом невелика, територія самого пункту перетину величезна і там може легко поміститися до 300 автомобілів. Це варто враховувати при виборі маршруту.
З метою покращення ситуації, “Краковець – Корчова” став одним з двох пунктів пропуску, де ввели експеримент. Крім традиційних “червоної” та “зеленої” смуг (є щось до декларування чи немає), є окрема черга для водіїв авто на українській реєстрації. Таким чином їх відділяють з загальної черги, в якій дуже багато тих, хто має дозвіл на малий прикордонний рух і купив авто на польській реєстрації. Тому при під’їзді до КПП слід бути уважним – там є знаки про зміну порядку руху. Особисто для нас несподіваним виявився той факт, що ця черга для водіїв авто на українській реєстрації знаходиться за відбійником, на зустрічній смузі, відгороджена пластмасовими блоками. Якщо пропустити розрив у відбійнику – доведеться повертатися назад.
2. Шегині – Медика
Ще один давній пункт пропуску на тому ж напрямку. Він розташований за 80 км від Львова, виїзд – по вул. Городоцькій в напрямку Городка. Стан дороги теж хороший, причини ті ж – ремонт перед Євро-2012. Хороша інфраструктура перед самим пунктом перетину. Єдина відмінність – фактично КПП знаходиться в селі Шегині, а не на трасі за населеним пунктом, як більшість. Тому і в черзі стоятимете в когось під вікнами, і організувати кількохсмугову чергу з цих же причин не вийде. Зараз там роблять експеримент – місцеві постійно жалілися на авто під вікнами, і чергу перенесли до початку села, якщо їхати зі Львова – врахуйте це. Також тут є можливість пішого перетину кордону, тому перед авто постійно ходитимуть люди з “кравчучками” або рюкзаками 🙂
Практично відразу на польській стороні в селі Медика розташований продуктовий магазин мережі “Biedronka”, де багато”човникарів” закуповуються і повертаються назад. А вже менш ніж за 10 км ви потрапите в Перемишль – чудове місто, в якому вартує побувати. Далі, ще через кілометрів 20, ви виїдете на автобан А4, про який ми згадували раніше, і зможете легко добратися до Жешова, Кракова чи Вроцлава.
Саме ця близькість відносно великого населеного пункту і наявність магазину одразу після кордону є причиною того, що “Шегині – Медика” – один з найдовших в плані часу очікування. Це суб’єктивно, з власного досвіду.
3. Рава-Руська – Гребенне
Третій і останній з пунктів пропуску, до яких зі Львова напередодні Євро-2012 відремонтували дорогу, і туди легко і приємно доїхати. Виїзд зі Львова – через Галицьке перехрестя (вул. Б. Хмельницького), але не в напрямку Києва, а в напрямку Жовкви (через міст). Відстань від Львова – 75 км. Інфраструктура перед КПП розвинута.
Пункт перетину кордону “Рава-Руська – Гребенне”. Фото з сайту http://prykordonnya.info
Після перетину тут кордону перед вами дорога через Замость на Люблін, в напрямку Варшави.
На цьому КПП теж діє експеримент з окремою чергою для автомобілів на українській реєстрації. Тому радимо уважно слідкувати за дорожніми знаками і не пропустити місце, де вам варто змінити ряд.
Зазвичай черги тут доволі великі, а близько нема інших альтернативних КПП, вертатися доведеться доволі довго. Тому варто обирати собі маршрут в цьому напрямку наперед, з “запасним аеродромом” можуть бути проблеми 🙂
4. Грушів – Будомєж
Один з найновіших пунктів пропуску – він був відкритий 2 грудня 2013 року. Має відразу декілька особливостей. По-перше, на нього можна їхати лише автомобілям з масою до 3,5 тон – тобто ні автобусів, ні фур ви тут не побачите. По-друге, цей пункт пропуску об’єднаний і знаходиться на польській стороні. Що це означає для нас як для звичайних подорожніх? На більшості КПП ми стоїмо в черзі перед шлагбаумом, тоді вона розділяється на декілька окремих до віконечок українських митників і прикордонників (зазвичай 5-6), тоді вони всі об’єднуються знову на виїзді з української сторони і перед в’їздом на польську, де знову розділяється вже перед віконечками тепер польських митників і прикордонників.
На Грушеві ж і українські, і польські митники і прикордонники знаходяться “під одним дахом” – як в прямому, так і в переносному значенні, тобто немає оцього простоювання на “міжкордонні” в ще одній черзі.
Пункт перетину кордону “Грушів – Будомєж”. Фото з сайту “Львівський портал”
Тепер про добирання. Відстань від Львова – 88 км, більша частина дороги (аж до повороту на Яворів) співпадає з дорогою на Краковець. Далі ж починається найцікавіше, чи, точніше найстрашніше. Дорога різко стає гіршою, вказівники напрямку зникають. А ближче до села Немирів ви взагалі з трудом вірите, що це дорога до кордону, а не в якусь забуту Богом глибинку. Навесні взагалі бували ситуації, коли дорогу, яку якраз намагалися ремонтувати, розвезло місцями настільки, що автомобілі застрягали і їх витягали трактором. Зараз ситуація явно краща, проте дорожнє полотно явно бажає ремонту і розмітки. А от останні три кілометри до КПП дорога ідеальна 🙂
Ще одна цікава ситуація полягає в тому, що українські прикордонники зробили ще одне маленьке КПП за приблизно кілометр до самого пункту пропуску і там регулюють рух, пропускаючи автомобілі партіями по 10-20 штук. Тому, коли опинитеся перед шлагбаумом – не дивуйтеся, де сам пункт пропуску – до нього ще треба трохи проїхати і там постояти в черзі 🙂
Інфраструктура перед КПП фактично відсутня. Врахуйте це, якщо у вас нема, наприклад, страхування.
Всі ці фактори, а також те, що пункт лежить не на жвавих автомобільних трасах, відбивається на доволі малих відносно інших КПП чергах. Проте, щоб добратися сюди, вам доведеться потратити більше часу. І потім щоб на польській стороні вернутися на велику трасу, теж. Але якщо на інших пунктах перетину колосальні черги, цей може вас виручити. Його зручність ще й в тому, що він посередині між пунктами пропуску “Краковець – Корчова” і “Рава-Руська – Гребенне”, що дозволяє “втікати” потім або через Ярослав на автостраду А4, яка веде до Жешова, Кракова і Вроцлава, або через Белжец на трасу до Замостя, Любліна і Варшави. На польській стороні дорога в доброму стані, є багато вказівників. Правда, проходить через чимало населених пунктів – сильно не розженешся.
5. Угринів – Долгобичів
Найновіший пункт пропуску – був відкритий 26 червня 2016 року. Він також об’єднаний, тобто і українські, і польські митники і прикордонники вас чекатимуть під одним дахом. Цікава особливість цього пункту пропуску – він повністю результат активної громадської діяльності і дипломатичних перемовин. Десять років тому на місці, де зараз КПП, було поле і кілометрові стовпчики з номером 803. І там проходив фестиваль “Кордон – Європейські дні добросусідства”. Його метою було зблизити українців і поляків, показати, що кордони можна долати. На час фестивалю тут була буферна зона, в яку могли потрапити з обох сторін кордону. Відбувалися майстер-класи, був грандіозний концерт, де виступали Океан Ельзи, Бумбокс, Тартак…
І от, через багато років, на цьому місці таки відкрили пункт перетину кордону. А Європейські дні добросусідства і далі існують, тільки вже не в таких масштабах, і відбуваються в інших місцях на українсько-польському прикордонні. А стовпчики і досі можна побачити на самому КПП:
Прикордонні стопці на пункті перетину Угринів – Долгобичів
Відстань від Львова – 103 км. Виїзд з міста – той, що і в напрямку Рави-Руської – через Галицьке перехрестя (вул. Б. Хмельницького) в напрямку Жовкви. Саме на об’їзній Жовкви ці дороги розходяться – повертаєте в сторону Червонограду. Дорога явно гірша за ті, що були відремонтовані до Євро-2012, але, загалом, терпіти можна, хіба в Червонограді треба трохи побавитися в автомобільний слалом поміж ям. Після Червонограду рухаємось в напрямку Нововолинська, і важливо не пропустисти вказівник повороту наліво до пункту пропуску – він тут єдиний 🙂
Вказівник повороту на Угринів
Далі до самого кордону відкатано хороший асфальт. На самому пункті пропуску інфраструктура не надто розвинута. Після кордону дорога, як на польські, середньої якості, треба їхати через багато населених пунктів. Вибирати це КПП варто, якщо ви їдете на північ Польщі і доволі далеко – наприклад, в Замость, Люблін чи Варшаву. Найкраще це пункт перетину підійде мешканцям Червонограду і околиць.
Важливо пам’ятати, що якщо ви захочете повертатися цією дорогою назад з Польщі, то не забудьте взяти з собою GPS навігатор. Так як цей пункт пропуску доволі новий, з польської сторони всі вказівники “Granica” (“Кордон”) в цьому районі вестимуть вас в напрямку Зосіна, про який ми напишемо нижче.
6. Ягодин – Дорогуск
Найпівнічніший пункт перетину кордону з Польщею, розташований в Волинській області. Один з найбільших і найзавантаженіших КПП, тому що через нього їде ціла Волинь і всі, хто їдуть з Києва через Ковель. Черги на ньому – відповідні.
Відстань від Львова – понад 200 км, тому він рідко буде для вас хорошим варіантом. А от якщо ви їдете з інших напрямків – можливо.
7. Устилуг – Зосін
Ще один пункт пропуску у Волинській області, неподалік від Володимира-Волинського. Близькість цього міста провокує доволі серйозні черги з “човникарів”, які їздять в Польщу по товар. Відстань від Львова – 150 км.
Інфраструктура на кордоні та перед ним розвинута, можна купити “зелену карту” або медичну страховку.
За кордоном з польської сторони ви потрапляєте на дорогу 74 до Замостя, звідти можна потрапити в Люблін і до Варшави, проте зі Львова це все одно буде суттєвим гаком. Траса добре промаркована є вказівники. Як ми вже писали вище, якщо повертатися назад цією дорогою, то всі вказівники ведуть саме сюди, а не на новий пункт пропуску “Угринів-Долгобичів”. Ми свого часу так опинилися на Волині, хоч їхали до Львова 🙂
8. Смільниця – Кросценко
Найпівденніший пункт перетину кордону з Польщею.
Відстань від Львова – 123 км. Виїзд з міста – по вул. Городоцькій через Холодновідку, а там поворот на Самбір. Далі дорога йде до Старого Самбору, де треба повернути до кордону. Стан дороги – різний. Місцями проведений ремонт і дорога в дуже доброму стані, місцями ремонт саме триває, до частини дороги ще не добрався і є багато ям.
Сам пункт пропуску – теж об’єднаний, як і в Грушеві чи Угриневі. Черги зазвичай мінімальні через не надто зручне добирання з обох сторін кордону. Інфраструктура на кордоні розвинута ще не надто сильно. На польській стороні ви потрапляєте в Низькі Татри – дорога має багато підйомів і спусків, йде серпантинами. Проте це чудова траса, щоб швидко добратися до гірських курортів Польщі – наприклад Устрики Дольні (Ustrzyki Dolne) або Соліна (Solina), де є дуже класне озеро.
Якщо ж використовувати цю трасу, щоб потрапити, наприклад, в Краків, то переваги під швидкого кордону, найпевніше, будуть знівельовані гірською звивистою дорогою з перевалами і багатьма населеними пунктами. Проте якщо ви любите гірські пейзажі і неспішну їзду – Вам сюди 🙂
Пункт перетину кордону “Смільниця – Кросценко”. Фото з сайту hotel-zefir.pl
Підсумок
Який би пункт перетину ви не обрали, будьте готовим, що вам може як пощастити – і ви проїдете швидко, так і можете застрягнути на декілька годин. Якщо з вами в авто є дитина до двох років – намагайтесь поговорити з митником, щоб пропустили вас без черги (наші поради і власний досвід перетину кордону, а також про порядок дій при перетині кордону читайте тут) – в більшості випадків це працює.
Перед виїздом перевірте наявність черг на кордоні – з української сторони є сайт з інтерактивною мапою, з польської – сайт з вказаним часом очікування. Поляки зазвичай точніше прогнозують – прямо як з погодою 😉 Не вірте на 100% зображенням з камер, вони показують лише ситуацію до в’їзду на КПП – всередині знімати не можна, а там може бути ще багато авто. І вибирайте той пункт пропуску, який вам по дорозі, і найменш завантажений в даний момент.
Гарним вам подорожей і швидких перетинів кордону!